Санта-Барбара по-сумські

Наше з вами життя смугасте, як зебра. Біла смуга змінюється чорною і навпаки. Далі я розповім вам історію, про яку дізналися не лише мешканці м. Суми та України загалом, а й усього світу.

Як відомо, я проживаю у трикімнатній квартирі, яка розділена між двох співвласників. З останніми я постійно конфліктую через неконструктивну позицію щодо нашої спільної квартири. Раніше я розповідав про нелегальне захоплення житла Середою В. В. комунальної частини квартири. 2020 року все змінилося і рішенням суду цій жінці надали право користуватися комунальною частиною квартири. Відчувши себе господаркою, Середа В.В. зі своїм чоловіком знову спробували «видавити» мене із приватизованої частини квартири. Мені належать 35% у трикімнатній квартирі.

Чергове загострення конфлікту із співвласниками відбулося 2 серпня 2020 р. На мій номер телефону зателефонували вищезгадані люди з «діловою» пропозицією. У своїх кімнатах та у загальному коридорі квартири сімейство вирішило затіяти косметичний ремонт. Похвально! Мені було запропоновано взяти участь у цьому проекті на паях 50/50. Я нагадав людям про те, що кілька років тому я, за власні кошти, встановив вхідні двері в загальному коридорі нашої квартири. Оскільки Середа В.В. відмовилася на паях брати участь у встановленні дверей, то я вважав, що свою частку коштів у ремонт загального коридору я вніс. Про що поінформував співвласників.

Люди на цьому не зупинились. Оскільки на неприватизованій частині квартири немає кухні (як стався подібне розділення квартири мені невідомо), то співвласники в ультимативній формі заявили, що бажають користуватися моєю приватизованою кухнею і, якщо я не погоджуся на «ділову» пропозицію, то знову поріжуть комунікації.

На ранок наступного дня я викликав дільничного, який склав протокол про погрози на мою адресу. Майже одночасно із співробітником правоохоронних органів прийшов мій батько. Зайшовши до під’їзду, він звернув увагу на відсутність інвалідного візка, який був припаркований під сходами. Стало зрозуміло, що його викрали.

Дільничний склав протокол також і по новій справі. На його запитання, чи я підозрюю когось у викраденні мого транспортного засобу, я висловив припущення, що вчинити протиправні дії могли співвласники квартири. Станом на 16.08.2020 року я не володію інформацією про перебіг розслідування.

Завдяки широкому розголосу соцмережам та залученню ЗМІ, візок був виявлений в одному із подвір’їв на сусідній вулиці. Небайдужі люди зв’язалися зі мною через соцмережі. Забравши візок, стало відомо, що він розкомплектований. Відсутні спеціальні подушки на сидінні та спинці.

Я створив пост на Фейсбуці і розповів про те, що сталося. Мене знайшли волонтери БФ Меліос. Поспілкувавшись зі мною, команда меценатів виявила бажання мені допомогти і організувала збір коштів на новий, уже електричний, інвалідний візок. Буквально за кілька днів було зібрано гроші у сумі понад 180 тис. грн. Дякую всім, хто причетний до цієї події.

На зібрані гроші було придбано електровізок та облаштовано колясочну для безпечного зберігання транспортних засобів. На сьогоднішній день команда займається удосконаленням електроколяски, яка служитиме і засобом пересування, і торговою точкою “Магазин на колесах”.

На цьому БФ “Меліос” вирішив не зупинятися. Прийшовши до мене в гості, меценатів вразив стан будинку, де я проживаю, а також неадекватні співвласники квартири. Не довго думаючи, команда запропонувала продовжити збирання коштів, які будуть спрямовані на придбання повноцінного житла у неаварійному будинку.

Приєднатися до цього проекту може кожен із вас.

Реквизити для збору коштів:
БФ Меліос
4246 0010 0063 3044
Обов’язково у призначенні платежу зазначати «благодійний внесок»

Максим Лапін

16.08.2020

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *